Чухненко Поліна Сергіївна, завідувач кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін, к.х.н.
Напрям виставки: «Освітній коктейль» Нової української школи: компетентнісний, інтегрований та діяльнісний підходи
Джерело: Підручник «Пізнаємо природу» 5 клас (авт. Шаламов Р.В. та ін.)
Мета впровадження ідеї
Реалізація діяльнісного та компетентнісного підходів на уроках природничої освітньої галузі
Зміст активної діяльності учнів під час вивчення предметів – це не тільки вироблення практичних умінь, необхідних у житті й праці, а й активна діяльність учня в системі вивчення предмета, передусім розумове виховання, розвиток думки й мови - Василь Сухомлинський
Ідея в дії: впровадження
Василь Сухомлинський використовував активну діяльність учнів як місток, що сполучає мову й думку. Ідея полягає в осмисленні взаємозв’язків між явищами, фактами, предметами, об’єктами вивчення. Ідея В.О. Сухомлинського щодо уроків у природі, на відкритому повітрі була запозичена і реалізована у багатьох освітніх системах країн світу. Окрім закріплених знань, діти набувають компетентностей і починають мислити, так народжується наукова думка. Діяльність для здобувача освіти – це шлях упорядкування думок і відкриття нових знань для них самих, а не для науки.
Я тисячу разів переконувався, що без взаємодії людини з природою неможливий розумовий розвиток, як без мелодії неможлива музика, без слова – мова, без книжки – наука - Василь Сухомлинський
Перспективи та потенціал реалізації ідеї
Важливо плекати природний потяг дитини до досліджень та пізнання навколишнього світу. На уроках природничої освітньої галузі основним акцентом має стати реалізація практичної складової навчальних програм. Учителям Нової української школи у циклі базового предметного навчання (7-9 кл.) важливо зберегти і розвинути ідею автономії щодо розробки навчальних програм на основі модельних, запровадивши рубрики: практичне дослідження, лабораторне дослідження, домашнє дослідження, проєкт-дослідження, урок-дослідження тощо. Цікавою формою проведення уроків може стати урок на пленері (від франц. En plein air - «на відкритому повітрі»).
Дослідницько-пошукову діяльність учнів варто організувати поетапно:
Ознайомлення із темою.
Формулювання проблеми.
Висунення гіпотези (гіпотез).
Планування дослідження.
Проведення дослідження.
Фіксація результатів.
Інтерпретація результатів.
Представлення результатів.
Рефлексія ставлення до дослідницько-пошукової діяльності.
Окреслення нових питань.
Учні можуть працювати у групах за висунутою гіпотезою, зокрема проводити спостереження у групі та накопичувати факти; записувати запитання, які виникають у ході роботи та шукати відповіді у джерелах інформації; проводити дослідження; підтверджувати чи спростовувати висунуту гіпотезу. В залежності від учнівських уподобань групи можуть займатися лише одним певним видом діяльності: група теоретики – веде пошук та збір інформації; група дослідників проводить досліди за обраною методикою; група доповідачів презентує інформаційний стенд результатів. У такому випадку вчитель бере на себе роль координаційного супроводу груп і стежить за обміном інформацією між ними. Відкрита координація, здійснювана учителем під час виконання учнями досліджень та/або роботи у групах передбачає, що педагог виконуватиме декілька функцій: організаторську (допоможе у постановці мети, завдань, складанні плану), координаційну (допоможе у встановленні взаємозв’язків), контролюючу (перевірить оформлення результатів, висновків на підтвердження/спростування висунутої гіпотези).
Відійти від пасивного слухання на уроках до активного дослідження природи і у природі – це крок до змін сучасної української школи.
Comments