Унікальність кожного учня

Унгурян Ірина, завідувач кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

Напрям виставки: «Освітній коктейль» Нової української школи: компетентнісний, інтегрований та діяльнісний підходи

Кожен учень має свої унікальні здібності та потенціал, які необхідно підтримувати

Джерело: https://tinyurl.com/2984vqhb

Метою впровадження ідеї

є створення сприятливого навчального середовища, де учень має можливість розкрити свій потенціал, розвивати свої здібності та здобувати знання відповідно до своїх індивідуальних потреб і можливостей. Це сприяє стимулюванню самостійності, самореалізації та самодисципліни учнів.

Реалізація принципу "презумпція талановитості" як пріоритету реформи Нової української школи. Впровадження запропонованої ідеї сприяє визначенню сильних сторін школярів та наданню їм підтримки для досягнення позитивних результатів навчання.

Ідея в дії: впровадження запропонованої новації у практику

У педагогічній практиці Василя Сухомлинського використовується ідея індивідуалізації навчання, яка базується на розумінні того, що немає абстрактного учня. Ця ідея стала центральною в його педагогічній філософії (вона описана у праці педагога "Сто порад учителеві", порада "Пам'ятайте, що немає і бути не може абстрактного учня") і може бути успішно застосована в Новій українській школі для забезпечення якісної освіти та розвитку особистості кожного учня.

«Уміння правильно визначити, на що здатний кожен учень у даний момент, як розвивати його розумові здібності в дальшому, — це надзвичайно важлива складова частина педагогічної мудрості.» — Василь Сухомлинський

Індивідуалізація навчання сприяє формуванню навичок самостійності, творчого мислення, критичного мислення, комунікації та співпраці. Вона також підтримує принципи Нової української школи, такі як особистісне орієнтоване навчання, активна участь учнів у процесі навчання та розвитку їх творчих здібностей.

---

Одним з конкретних методів, запропонованих Василем Сухомлинським, організація роботи учнів у групах. Педагог описав його на прикладі уроку математики, під час якої клас розділяється на кілька груп:

• перша група — найпідготовленіші діти, які легко розв’язують без будь-якої допомоги будь-яку задачу.

• друга група — старанні учні, для яких відмінне виконання завдання пов’язане з певним напруженням розумових сил, з пошуком, з подоланням труднощів.

• третя група — діти, які без допомоги справляються із задачами середньої складності, але складні задачі інколи не можуть розв’язати.

• четверта група — учні, які повільно осмислюють задачу, повільно розв’язують.

• п’ята група — окремі учні, які взагалі не можуть справитися із задачею середньої складності.

Ці групи, на погляд педагога-класика, не є чимось постійним, "закостенілим". Разом із розвитком здатностей та компетентностей школярів змінюється "місце" дитини під час такої роботи.

«Результатом розумової праці, яка дає радість успіху, завжди є розвиток здібностей.» — Василь Сухомлинський

---

Відображенням цього прикладу в сучасному освітньому процесі є використання інструментів формувального оцінювання, які спрямовані на розвиток навичок само- та взаємооцювання школярів.

На мій погляд, оновленою інтерпретацією запропонованого Василем Сухомлинським методом, є техніка формувального оцінювання "День прання" (автор - Brittany Lezu). Опис техніки є за покликанням https://tinyurl.com/24jcu63w .

Перспективи та потенціал реалізації ідеї

Створення більш гнучких індивідуальних навчальних підходів, які враховують потреби кожного учня. Це може включати подальше вдосконалення індивідуальних траєкторій розвитку дитини, розробку спеціальних програм для дітей з особливими освітніми потребами, розширення використання диференційованих завдань та методів оцінювання.

Додатковою перспективою є підтримка індивідуального розвитку вчителів, щоб вони могли успішно впроваджувати індивідуалізацію навчання у своїх класах.

Також можна розглянути можливість впровадження спільної роботи вчителів та батьків з метою створення індивідуального навчального середовища для кожного учня. Взаємодія між сім'ями та школою може сприяти більш повному розумінню потреб та можливостей кожного учня, а також взаємній підтримці в освітньому процесі.