Ідея активного навчання Василя Сухомлинського у контексті викликів розвитку мислення учня інформацій

Сахновський Олександр Євгенович, доцент кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін, к.і.н.

Напрям виставки: «Освітній коктейль» Нової української школи

Джерело: Recap Academy. Build the most of tomorrow (https://www.recapeg.com/training/83-critical-thinking)

Мета впровадження ідеї

Реалізація діяльнісного та компетентнісного підходів у громадянській та історичній галузі Нової української школи

З початком занять у першому класі уроки мислення стають частиною розумового виховання. Урок мислення — це і живе, безпосереднє сприймання образів, картин, явищ, предметів навколишнього світу, і логічний аналіз, здобування знань, розумові вправи, знаходження причин і наслідків - Василь Сухомлинський

Ідея в дії: впровадження запропонованої новації у шкільну практику

Ідея активного навчання займає центральне місце у працях Василя Сухомлинського. Він неодноразово наголошував, що дати знання – це лише одна сторона освіти. Знання обов’язково має поєднуватись з тим, що педагог називав «розвитком розумових сил». Така стратегія навчання дозволяє системно формувати у дитини здатність до раціонального і критичного осмислення взаємозв’язків між явищами природи, закономірностей розвитку людства, розрізнення фактів та оціночних суджень. Окрім закріплення знань, дітям прищеплюються ключові компетентності і наскрізні вміння, необхідні для реалізації вимог освіти ХХІ ст. – «навчання протягом життя».

Якщо ви хочете, щоб навчилися мислити ваші «тугодуми», приведіть їх до такого джерела мислення, яке відкрило б ланцюг явищ, щоб наслідок одного ставав причиною другого. Охоплюючи думкою цей ланцюг, прагнучи втримати в пам’яті кілька фактів, предметів, відношень, дитина з уповільненим розумовим процесом проходить незамінну школу мислення - Василь Сухомлинський

Перспективи та потенціал реалізації ідеї

Важливо розвивати природний потяг дитини до пізнання навколишнього світу і того що її оточує у реальному житті. На уроках громадянської та історичної освітньої галузі основним акцентом має стати реалізація компетентнісної складової навчальних програм. Учителям Нової української школи у циклі базового предметного навчання (5-9 кл.) важливо зберегти і розвинути ідею автономії щодо розробки навчальних програм на основі модельних, запровадивши стратегії навчання які дозволяють: працювати з візуальними і писемними джерелами, розрізняти факт і оціночне судження, опанонувати багатоперспективний підхід у освоєнні минулого тощо.

Актуальною сучасною формою громадянської та історичної освітньої галузі є інтеграція у навчальний процес основ медіаграмотності. Остання включає найважливіший комплекс навичок і знань, необхідних людині у сучасному інформаційному суспільстві.

В рамках інформаційного поля сучасної філософії освіти, освоєння минулого розглядається переважно крізь призму повороту від «історії як предмета знань» до історії як «предмета мислення». Такий підхід більше не пропонує готові схеми та висновки, а радше має на меті навчити ставити проблемні запитання, інтегрувати інформацію з різних джерел та галузей знань і формувати наскрізні вміння. У цьому контексті розвиток критичного та інших видів мислення учнів означується громадянською та історичною галузю Державного стандарту базової середньої освіти як одна з основних умов реалізації означеного зміщення та компетентнісного підходу.